Викрадач розуму — так називають алкоголь з давніх часів. Про п'янкі властивості спиртних напоїв люди дізналися не менше ніж за 8000 років до н.е. — з появою керамічного посуду, що дав можливість виготовлення алкогольних напоїв із меду, плодових соків і дикорослого винограду. Можливо, виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Так, відомий мандрівник М. М. Міклухо-Маклай спостерігав побут папуасів Нової Гвінеї, які ще не вміли добувати вогонь, та вже знали прийоми приготування хмільних напоїв.
Чистий спирт почали отримувати у VI-VII ст. араби і назвали його «алкоголь», що означає «одурманюючий». Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина для отримання спирту різко посилила пияцтво. Не виключено, що саме це і стало приводом заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Магометом (570-632роки). Відтоді, впродовж 12 століть, в мусульманських країнах алкоголь не вживали, а відступники цього закону (п'яниці) жорстоко каралися.
Але навіть у країнах Азії, де вживання вина заборонялося релігією (Кораном), культ вина все ж процвітав і оспівувався у віршах.
У середньовіччі, в Західній Європі також навчилися одержувати міцні спиртні напої шляхом сублімації вина й інших цукристих рідин. Згідно легенді, вперше це зробив італійський чернець-алхімік Валентіус. Випробувавши щойно отриманий продукт і прийшовши в стан сильного сп'яніння, алхімік заявив, що він відкрив чудодійний еліксир, що робить старика молодим, втомленого бадьорим, а того, хто сумує — веселим. Відтоді міцні алкогольні напої швидко поширилися країнами світу, передусім за рахунок промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини (картоплі, відходів цукрового виробництва тощо). Алкоголь стає звичним — практично жоден художник, письменник або поет не обминав цю тему. Такі картини пияцтва є на полотнах старих голландських, італійських, іспанських і німецьких художників. Опис пияцтва проникає навіть у дитячу літературу. Пам'ятаєте відому пісню піратів із книги «Острів скарбів», в якій як приспів повторювалося: «...И пляшка рому...».
Злу силу алкоголізму розуміли багато передових людей свого часу. Відомий релігійний реформатор Мартін Лютер писав: «Кожна країна повинна мати свого диявола: наш німецький диявол — добра діжка вина».
Про поширення пияцтва серед слов’янських народів і досі світом ходять легенди. Була навіть створена думка, що пияцтво є нібито старовинною традицією російського народу. Але в Стародавній Русі пили дуже мало. Лише на окремі великі свята варили мед, брагу або пиво, міцність яких не перевищувала 510°. Чарка пускалася по колу, і з неї кожен відпивав декілька ковтків. У будні жодних спиртних напоїв не вживалося, і пияцтво вважалося найбільшою ганьбою та гріхом. Але з XVI століття почалося масове завезення з-за кордону горілки та вина. При Івані IV і Борисі Годунові засновувалися «цареві шинки», що давали масу грошей в скарбницю. Проте, вже тоді пробували обмежити споживання спиртних напоїв. Так, у 1652 році вийшов указ «продавати горілку по одній чарці людині».
Традиції, звички мають величезну силу. Це являється однією з причин, чому ми поки не можемо відмовитися від продажу горілки і спирту. Іншою причиною є те, що заборона може привести до поширення самогоноваріння, до спекуляції та незаконного продажу спиртних напоїв, до зросту захворювань і отруєнь унаслідок вжитку алкогольних напоїв, приготованих кустарним способом.
Життя показало, що заборона продажу спиртних напоїв у деяких країнах не лише не сприяла зменшенню алкоголізму, а, навпаки, як свідчить статистика, у ряді випадків збільшувала пияцтво. Таким чином, «сухий закон» проблеми не вирішує. І на сьогодні споживання алкогольних напоїв на земній кулі характеризується колосальними цифрами.
На жаль, людство не зможе відмовитись від використання етилового спирту. Етиловий спирт широко застосовують у різних галузях народного господарства. Його використовують як розчинник, наприклад при виготовленні лаків, політур, у ряді хімічних реакцій для синтезу органічних барвників, фармакологічних препаратів, синтетичного каучуку. Етиловий спирт має дезінфікуючі властивості, його застосовують в медичних цілях.
Є група алкогольних напоїв, для виготовлення яких береться виноград. Це, перш передусім так звані сухі вина, що отримуються природним бродінням виноградного соку. Якщо ж у вино добавляють спирт, їх називають кріпленими. Спирт, що утворюється при сублімації виноградного вина, використовується для виробництва коньяку.
До розряду міцних спиртних напоїв відноситься і продукція кустарного, домашнього виробництва, наприклад самогон, грузинська чача. Як правило, алкоголь кустарного виробництва містить дуже багато шкідливих домішок, головним чином сивушних масел.
Нарешті, особливу категорію слабких алкогольних напоїв складає пиво. Про пиво інколи говорять, що це цінний продукт, і навіть називають його «рідким хлібом». Але в пиві присутні різні речовини, що підвищують чутливість організму до алкоголю, що посилюють його всмоктування. Тому змішування пива і горілки, як правило, призводить до швидкого й сильного сп'яніння.
Особливо слід зупинятися на вживанні отруйних технічних рідин, різних сурогатів алкоголю. Їх вживають, або помилково приймаючи за етиловий спирт, або навмисно нехтуючи небезпекою, як це іноді роблять завзяті п'яниці.
Так, метиловий спирт і етиленгліколь входять до складу, антифризів. Маючі низьку температуру замерзання, вони використовуються в системах охолоджування різних двигунів. Подібно до звичайного спирту, ці рідини здатні викликати сп'яніння, але через 10-12 год. після їх вживання появляються ознаки тяжкого отруєння: головний біль, нудота, блювота, хитка хода, слабкість (або короткочасне збудження), затемнення або, навіть, цілковита втрата свідомості. Смерть настає від мозкових розладів (через 1-2 доби) або ураження нирок (через 1-2 тижні). Метиловий спирт — нервово-судинна отрута, і його доза 100 г смертельна для людей. Навіть невеликі кількості цього спирту вражають зоровий нерв і сітківку ока. Ще більш небезпечний дихлоретан (хлористий етилен|), 10-15 г якого викликають незворотні зміни в печінці і нирках.
Втім, шкідливі домішки містяться і в спиртних напоях, що продаються у торговій мережі, Патологічно-фізіологічний вплив їх на організм обумовлений не тільки міцністю (відсоток спирту), але й численними, значно шкідливішими домішками. Однією з таких домішок є метиловий спирт.
Кислоти (винна, оцтова, сірчиста та інші), що зустрічаються у винах, також негативно впливають на органи травлення, особливо на печінку і підшлункову залозу. Те ж потрібно сказати про ацетальдегід, формальдегід, фурфурол, якими багатий самогон, але які зустрічаються і у відбірних винах.
Як бачите, алкоголь і його сурогати достатньо шкідливі, а наслідки їх вживання небезпечні й потворні.
За виданням «Методичні матеріали для вчителів предмету ОБЖ загальноосвітніх шкіл». Полтава, 2006.
| 