Учитель - не той, хто вчить, а той у кого вчаться

         Ми досі, як і сотні років тому, віримо в прикмети - кодекс умовних правил, наслі­дуючи який, можна вберегти себе від неп­риємностей. Тримаємося за ґудзик, коли до­рогу перебігає чорний кіт, спльовуємо че­рез ліве плече, щоб не "зурочити", завішу­ємо дзеркало тканиною, коли в домі покій­ник... навіть не усвідомлюємо, наскільки глибоко сидять у нас ці забобони. Але якщо вони такі живучі, то, може, в них є глибин­ний сенс? Адже ще Платон вважав їх дріб­ками древніх знань

Чому носять обручки

       Обручка на пальці в давні часи служила та­лісманом і змінювала своє призначення та си­лу при поєднанні з каменем різного кольору та форми. На ньому малювали магічні знаки. Вва­жалося, що обручки населені духами. Тому по­хоронний обряд у багатьох народів велів зні­мати з померлого всі каблучки, аби вони не за­вадили його душі покинути тіло. Нині зберег­лося лише одне їхнє призначення - участь у ве­сільних обрядах. Цією "вигадкою" ми зо­бов'язані древнім римлянам, які виявили, що замкнуте коло є чудовим символом вічної лю­бові. А греки першими почали носити обручку на безіменному пальці. Правильність їхнього вибору підтвердили вчені: вена з цього пальця веде прямо до серця.

Постукай по дереву

      Віра в магічну силу дерева з'явилася у древніх єгиптян, які носили на шиї дерев'яні амулети, котрі начебто оберігали їх від не­щасть. Це пов'язано з тим, що різні породи де­рев мають особливі енергетичні властивості.

    Потім наші предки "поселили" богів у дерева. І це означало, що, доторкнувшись до дерева, можна було доторкнутися до жителів Олімпу. Але 2000 років тому суть цієї прикмети змінилася:  на дерев'яному хресті розіп'яли Христа, і, значить, доторкнутися до дерева все одно, що доторкнутися до Спасителя.

Чортова дюжина

      Число 13 в усьому світі вважається нещасливим. Поєднання цієї цифри з п’ятницею взагалі обіцяє потрясіння. Доктор Скенлон із британського міністерства охорони здоров’я пише в солідному журналі "Брітіш Медікел Джорнал": "П'ятницю, що випадає на число, справді не можна вважати звичайним днем. Встановлено, що в цей день у Лондоні до лікарень потрапляє на 50% пацієнтів біліше, аніж у середньому за тиждень. Але, швидше за все, справа тут не в магічному числі, а в самих людях, котрі налаштовують себе на тривогу, що проявляється в критичних ситуаціях та непри­ємностях". Звідки пішов страх перед числом 13? Згідно зі скандинавською версією, яка з'явилася ще до встановлення християнства, дванадцять щасливих богів мирно вели трапе­зу в палаці бога Одина, коли раптом з’явився 13-й - якийсь Локі. Він зчинив сварку, що пе­рейшла у бійку, в результаті якої загинув улюб­ленець усіх - бог Бальдр. А згідно з християнською версією, віра в фатальність цієї цифри пояснюється Тайною вечерею - останньою тра­пезою Ісуса з дванадцятьма апостолами: в то­варистві 13 осіб комусь судилося померти.

Права рука - щаслива

      Плюють через ліве плече, аби не «зурочити», тому що саме за лівим плечем начебто хо­вається невидимий диявол. А ангел-охоронець стоїть з правого боку. Цей забобон підтверди­ла наука, довівши, що ліва півкуля мозку відпо­відає за логічне мислення і тому керує правою рукою. Звідси й "правила": нікому нічого не давай лівою рукою - до нездоров'я, а якщо чу­хається ліва долоня - до втрат, а права - до прибутку.

Розсипати сіль

     Цей проступок вважали серйозним нещастям з досить простої причини. До появи холодильників для того, щоб уберегти сирі продукти від псування, їх засолювали. Отож розсипати  сіль значило, що ти не просолиш свої продуктові запаси, опинишся без їжі й помреш.

Новосілля

        У новий порожній дім на ніч впускали со­баку й ставили ліжко у те місце й узголів’ям у тому ж напрямку, де провела ніч тварина. Лише недавно з'ясувалося, звідки взялася  ця прикмета. В деяких місцях на Землі є так звані  геопатогенні зони, звідки йдуть сильні, шкід­ливі для людини, промені. Ми їх, на відміну від тварин, не відчуваємо. "Поля" ж, які вибира­ють собаки, збігаються з позитивними "моля­ми" людини. А коти сплять у тих місцях, де лю­дині перебувати тривалий час небезпечно.

Що кажуть психологи

        Психоаналітики всіх часів посилаються на людську потребу вірити "хоча б у щось". Але багато вчених вбачають у прикметах і позитив­не. Французький психіатр, доктор Франсуа Лаборд запевняє, що «забобон» надає індивіду відчуття влади над подіями та видимість мож­ливості їх контролювати. Це різновид дешевого і доступного заспокійливого".

     З точки зору психіатрії забобонність доз­воляє нам послабити внутрішнє напруження. Таким чином, вона має ефект плацебо, тобто уявних ліків. У психоаналізі такий спосіб дій називається магічним мисленням: аби самопочуття поліпшилося, іноді достатньо постукати по нефарбованому дереву, посидіти перед дорогою" або повернутися назад, зустрівши чорного кота.