Учитель - не той, хто вчить, а той у кого вчаться

Що таке повір’я? хтось скаже: забобон, пережиток. Чи так це насправді? Чому ж тоді повір’я досі живуть і хвилюють нашу свідомість? Мабуть, тому, що це часточки народної духовної культури. Повір’я, звичайно, не відображають давнього світогляду в цілісності. Все ж ми вчуваємо в них гомін далеких епох, сонцепоклонницьких звичаїв та вірувань, вони передають стародавні уявлення людей про природу та її явища.

     На основі їв створено великий і чарівний, по-філософськи глибокомудрий світ казок, легенд, морально-етичних настанов, які містять у собі надзвичайно цікаву й цінну інформацію з життя далеких наших предків.

Треба слухати вагітну жінку, бо хто не послу­хає,  того міль і миші поточать увесь одяг.

Вагітній жінці не тре­ба багато їсти, бо дити­на буде заздрісна.

Вагітній жінці не тре­ба дути на вогонь, бо дитина буде задихатися.

Вагітній жінці не мож­на красти, бо украдений предмет може відбити­ся на тілі.

Вагітна жінка не по­винна ні з ким сварити­ся, їй слід уникати не­бажаних зустрічей. Осо­бливо небезпечна зуст­річ із вихором. При зу­стрічі з вихором жінка повинна лягти на землю або присісти й туго об­тягти ноги спідницею чи запаскою.

Не годуй груддю не­мовляти на чужих очах, бо на груди нападе хво­роба.

Якщо син схожий на маму, а дочка на бать­ка, то будуть щасливі.

Після заходу сонця не можна дивитися знад­вору до хати через вік­но, бо не буде малень­ка дитина спати.

Як є в хаті маленькі (до одного року) діти, то після заходу сонця не можна нічого виносити з хати — ні сміття, ні по­миїв, ні попелу, бо це буде погано для дитини.

Якщо є в хаті мала дитина (новонароджена), то до цієї хати не мож­на заходити з порожні­ми руками.

Не можна дитині до року дивитися в дзерка­ло.

Не можна нікому ні­чого позичати ввечері, бо маленька дитина не буде спати.

Купіль, в якій купають дитину, не можна вино­сити надвір по заході сонця, бо не буде ди­тина спати.

Не можна ганчіркою бити дітей, бо, як виро­стуть, у злиднях жити­муть.

Як спить дитина і за­кладе руки за голову, то буде багата.

Спалити колиску — дітей не буде.

Не можна колисати порожньої колиски, бо дитина не спатиме.

Як дитину відлучати від грудей, то врізати цілушку з першого хлі­ба (перший всадяний) і грудочку солі дати дити­ні в руки й казати: «На та йди собі на свій хліб! Щоб ти була ґречна й велична, як цей хліб свя­тим!»

Не можна дітей бити за те, що б'ють скло (шибки, посуд тощо).