Дев'ятнадцятого серпня за новим стилем є свято Преображення Господнє, або Спаса. В цей день у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Колись правовірні селяни до цього дня не їли садовими, бо це вважалося гріхом. Повернувшися з церкви, родина звичайно, врочисто сідала за стіл і розговлялася: їли яблука з медом запивали виноградним або яблуневим вином — «щоб садовина родила».
В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».
Перед Спасом є два тижні посту -«спасівка». Існує легенда, що спасівка це є продовження Великого посту.
Бог призначив для Великого посту дев'ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів весною перед Великоднем і два тижні в кінці літа — перед Спасом. Ось чому за народним віруванням у спасівку треба так само постити, як і у Великий піст,
Спаса — це день поминання мертвих родичів; за народною міфологією це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні; мерці з'являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
З етнографічного нарису Олекси
Воропая «Звичаї нашого народу».
| 