Учитель - не той, хто вчить, а той у кого вчаться

 Не вір відмовкам - якщо у людини є бажання, він зробить це за будь-яких обставин.  

  Щоб знайти новий шлях, потрібно піти зі старої дороги.

 Терпіння - прекрасна якість, але життя надто коротке, щоб довго терпіти.

 Подорож в тисячу миль починається з одного кроку.

 Не звернеш стільки зусиль - все найкраще трапляється несподівано.
 

 Хто знає, той не каже, хто говорить, той не знає. 

  Люди легко вірять тому, чого пристрасно бажають.

 Поки ми відкладаємо життя, воно проходить.

 Встигає всюди той, хто нікуди не поспішає.

 Невдах не існує - є люди, які занадто швидко здаються.
 

 Ти не можеш міняти напрям вітру, але завжди можеш підняти вітрила, щоб досягти своєї мети. 

 Не бійтеся починати щось нове, пам'ятайте: ковчег був побудований аматором, професіонали побудували Титанік.

 Ніколи не буває так погано, як ми побоюємося, і так добре, як би нам хотілося.

 Дайте людині все, чого вона бажає, і в ту ж хвилину вона відчує, що це не є все.

 Життя - не ті дні, що пройшли, а ті, що запам'яталися.
 

 Життя - це те, що відбувається, поки ми будуємо плани.                               

 Не довіряти друзям ганебніше, ніж бути ними ошуканим.

 Чим бездоганніше людина зовні, тим більше демонів у нього всередині.

 Розлука для любові - що вітер для вогню: слабку вона гасить, а велику роздмухує.

 Знання - настільки дорогоцінна річ, що його не соромно добувати з будь-якого джерела.
 

 Досвід - вчитель, дорого бере за свої уроки, але ніхто не вчить краще його.

 Гріш ціна тому почуттю ... У якого є ціна. 

 Мудрий не той, хто знає багато, а той, чиї знання корисні. 

 Хто багато говорить, тому не залишається часу подумати. 

 В обіцянках всі люди подібні. Вони різняться лише по своїх справах.
 

 Любити - це перестати порівнювати. 

 Ми завжди оточені тим, про що думаємо. 

 Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Не бійтеся помилятися - бійтеся повторювати помилки. 

 Ціну здоров'ю дізнаєшся, коли втратиш. 

 Мудра людина змінює свою думку, дурень ніколи.
 

   Поки не наступить завтра, ти не зрозумієш, як добре тобі було сьогодні.

  Намагайся робити все, що здається неможливим. Життя занадто коротке.

  Зізнавшись у своїй слабкості, людина стає сильною.

  Не ганяйся за щастям: воно завжди знаходиться в тобі самому.

  Ніщо так не обманює нас, як наша думка.
 

     Про російських царів недоброго написано доволі. Та  найбі­льше —  про Івана Грозного. Ні сучасники, ні нащадки не вели­чали Івана Великим.  Якщо  і  був цар у чомусь великий, то    в кровожерливості. Під  час його правління — а правив він 36 років — крівця російська — боярська, дворянська, купецька, посадська — текла рікою. Та не про те наша оповідь.    Сімейне життя Івана Грозного також частина російської історії — трагі­чної і повчальної.
 

       МИ ЖИВЕМО у барвистому світі. Щомиті око наше вловлює безліч кольорів та їх відтінків. І це чудово.  Уявіть, наскільки біднішим є навколишній простір для людей, котрі страждають від дальтонізму і не розрізняють кольорів чи «приймають їх спотворено. А чи знаєте ви, що із давніх-давен кожен колір мав певне (смислове навантаження!).  Правда, в різні часи у різних народів ці значення були різні. Давайте ознайомимося з одним із сучасних і найпоширеніших варіантів "«мови барв".
 

   Яка глибока тиша в лісі! Нагулялася зима-хурделиця, та й улягла­ся, поринувши в холод­ний сон. І не відає, що недовго вже їй спати, що невпинна, хоч і не відразу помітно, підк­радається нова пора ро­ку. Густішають тіні від дерев, ширшають тало­вини при окоренках (там, звісно, де лежить сніг, на який зима нині не вельми щедра). Ві­дбувається найголовніша зміна у природі — сонце на літо повернуло.